Бібліотечні уроки

 

 

1 клас

 

Тема: Мандрівка книжковим містом

Мета: Ознайомити дітей зі шкільною бібліотекою, правилами користування бібліотечними книгами. Виховувати почуття поваги і шанобливого ставлення до книги.

Обладнання: Книжкові виставки, плакат «Права і обов’язки читачів»

Хід уроку

І. Організація учнів.

ІІ. Вступ до уроку.

Вступне слово бібліотекаря:

Сьогодні ви вперше завітали до шкільної бібліотеки. Що ж означає слово «бібліотека»? Подумайте , яке слово вам нагадує «бібліотека»? Так, Біблія. Всі ми знаємо найвідомішу книгу «Біблія».Біблія означає - книга. А бібліотека – це приміщення, де зберігаються книги. Бібліотека дуже схоже на невеличке затишне місто. І я вас запрошую в подорож чарівними вуличками нашого книжкового містечка.

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Отже, тема нашого сьогоднішнього уроку: «Мандрівка книжковим містом»

ІV. Вивчення нового матеріалу.

В нашому містечку, як ви бачите, вузенькі вулички з високими будинками. Порахуйте, будь ласка, скільки поверхів вони мають? Так, шість. Це книжкові стелажі. На кожному з них по шість поличок. На цих стелажах розмістились книги українських письменників. Назвіть, кого з українських письменників ви знаєте? Ось тут розташувались книги, написані М.Вовчком, М.Коцюбинським, Л.Українкою, Т.Шевченком. На цих стелажах чекають на своїх читачів книги, написані російськими письменниками, далі письменниками інших країн.

Завітаємо в гості до одного з будинків. Бачите, як гарно оформлено цього стелажа. Мабуть, в цьому будинку свято. Прочитайте, що на вгорі на стелажі написано? ( Діти читають: «Світ навколо тебе») Це - книжкова виставка для дітей. Бачите, книжки тут яскраві, в них багато ілюстрацій, здається ніби кожна книжечка посміхається і говорить: «Прочитай мене, будь ласка, я дуже багато цікавого тобі розповім». На кожній поличці зібрані книги на одну тему. Прочитайте їх назви, (діти по черзі читають рубрики виставки). З назви «Державні символи України» ми можемо дізнатися, що на цій поличці зібрані книги, в яких йдеться про гімн, прапор, герб - символи нашої держави. А як ви думаєте, про що розповідається в книгах цієї полички з назвою «Співай, прекрасна наша мово»? (діти відповідають)

(Фізкультхвилинка)

- Подивіться уважно на верхній лівий кутик обкладинки книжки. Ви бачите декілька цифр і літер. Це адреса книжки. І кожна книжечка стоїть строго на своєму місці згідно цієї адреси, чекає на свого читача. Як ви після школи кожного дня приходите додому, так і книжка, коли її прочитають, за допомогою бібліотекаря знову вертається, згідно адреси на те саме місце, звідки її брали. Отже в бібліотеці книжки не можна переставляти, бо вони тоді заблукають. Запам’ятайте, це одне з головних правил бібліотеки: не переставляти книги на полицях.

Ось ми підійшли до стелажів, де мешкають книги для найменших. Це найкрасивіші, найгарніші книжки. Як дбайлива матуся вдягає дочку чи синочка в найкращу сукню чи костюм, зав’язує бантики, чистить черевички, так і письменники і художники, створюючи книжки для вас, малята, вклали багато праці, творчості, любові. Чи подобаються вам ці книжки? Які книжки є у вас дома? Де вони зберігаються?

А тепер ви отримаєте бібліотечні книги на свій формуляр і через тиждень обов’язково їх повернете назад до бібліотеки. Записують і повертають книги на абонементі.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

Давайте нагадаємо правила користування бібліотечними книгами. Щоб правила не забувались у нас в бібліотеці є такий великий плакат «Права і обов’язки читачів» (Діти по черзі читають пункти плакату). Обіцяєте виконувати ці правила.

VІ. Підсумок уроку.

Ось і завершилась наша мандрівка чарівним книжковим містом. Ви побачили, як багато книг в бібліотеці, узнали, що книжки стоять на поличках стелажів, роздивились книжкові виставки, нагадали бібліотечні правила, отримали книжки. Що ж вам сподобалось в нашій мандрівці? До нової зустрічі.

 

2 клас

 

Тема: Основні елементи книги.

Мета: ознайомити учнів з основними елементами книги, видами і способами оправи книги.

Обладнання: плакати з прислів’ями про книгу, виставка книг, таблички з назвами структурних частин книжки .

Хід уроку.

І. Оголошення теми та мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

з назвами структурних частин книжки.

Розповідь бібліотекаря.

Кожна книга, що потрапляє до ваших рук має свій “верхній одяг”. Сьогодні на уроці ми познайомимося з основними елементами книги, що і складають книжковий “одяг”. Отже давайте візьмемо книгу і уважно її розглянемо.(Використовуються різні книги) Це може бути паперова обложка або картонна палітурка на яку часто одягають суперобложку. Іноді робиться цупка паперова обложка без назви і прізвища автора, а всі дані про книжку друкуються на суперобложці.

Як правило, книги великого об’єму мають тверду картонну палітурку (мал.1), обклеєну із зовні папером або тканиною. Якщо подивитися на книгу з низу, то можна побачити із під спинки барвисту чи одноколірну стрічку - каптал.

Він використовується для того, щоб прикрасити книгу і приховати загин тканини спинки та тонку картонну смужку – відстав, яка використовується для того, щоб спинка була твердою. Каптал наклеюється зі сторони верхнього і нижнього обрізів книги.

В книгах, виданих на хорошому папері і в красивій палітурці , іноді є стрічка-закладка, яка називається лясе.

Оглянувши книжку із зовні, перейдемо до її внутрішньої частини. Відкривши палітурку, ми побачимо подвійний лист паперу, ліва сторона якого приклеєна до внутрішньої сторони палітурки, а права – вузенькою смужкою до першої сторінки книги. Такий же лист є і в кінці книги, але ліва сторона приклеєна до останньої сторінки книги, а права – до палітурки. Цей подвійний лист називається форзац. Він служить для з’єднання палітурки з книжковим блоком. Деякі форзаци роблять з малюнками, тема яких відповідає змісту книги.

Декілька раз слово палітурка згадувалося як єдине ціле, але палітурка складається із окремих частин. На малюнку ви бачите її в розгорнутому вигляді.(мал.33) Дві картонні сторонки палітурної кришки з’єднує спинка .

Робиться спинка із спеціальної палітурної тканини.

Формат картонних сторонок береться дещо більший, ніж формат книжкового блоку. Це робиться для того, щоб виступи сторонок - канти - захищали книгу від механічних пошкоджень.

Всі книги складаються із листків, складених в зошити. Такі зошити у кількості 4-6 штук складають книжковий блок.

Є два швейні способи закріплювати книги і брошури. Це прошив в тачку і в накидку. (мал.3 і 4)

Кожний зошит книги має свій порядковий номер, позначений дрібним шрифтом в лівому нижньому куті першого листка . Ця нумерація називається сигнатура, наявність якої допомагає правильно підібрати зошити при оправі.

Перша сторінка книги називається титульний лист і містить основні дані про книгу: прізвище та ініціали автора, назву книги, назву видавництва, рік видання.

Остання сторінка , або зворот титульного листа містить всі вихідні дані повністю.

VІ. Підсумок уроку.

Отже, сьогодні ви познайомилися з основними елементами книги. Знаючи як побудована книга ви легко зможете її відремонтувати. А як саме це зробити ми з вами поговоримо на наступному уроці.

 

3 клас

 

Тема: Щоб книжка довше жила.

Мета: Ознайомити школярів з правилами користування книжкою.

Обладнання: Виготовлення обгорток, закладок, кутиків.

Хід уроку.

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар: Книжки – як люди: народжуються, живуть, старіють і навіть помирають. Для хворих людей є поліклініки, лікарні, санаторії. Для хворих книг також є спеціальні лікарні. Тільки називаються вони по іншому : палітурними і реставраційними майстернями. А в нас , у шкільній бібліотеці, працює “Книжкова лікарня “. В ній ми лікуємо хворі книги.

Однак усі лікарі знають : будь-яку хворобу легшу попередити, ніж лікувати. І радять берегти здоров’я. Зокрема, позбутися поганих звичок.

Давайте і ми насамперед запам’ятаємо, що з книжками не можна робити :

1.      Не можна перегинати книжку .

2.      Не можна загинати сторінки.

3.      Не можна закладати в книжки олівці.

4.      Не можна брати книжки брудними руками.

5.      Не можна читати книжку під час їжі.

6.      Не можна читати книжку на сонці.

Книжки бояться і бруду, і вологи, і сонячних променів - від цього псується папір. Ще книжки бояться пилу і комах точильників.

Найбільше книги люблять чистоту і дбайливе ставлення.

Класти книги потрібно тільки на чисті столи і парти.

Перегортаючи прочитану сторінку, викайте тримати її за верхній край. І ніколи-ніколи не слиньте пальців.

Чим акуратніше поводитися з книгою, тим вона довше служитиме. Це зрозуміло. Але і при найакуратнішому поводженні з книжками обкладинки їхні поступово брудняться. Щоб обкладинки не бруднилися треба зробити обгортки, кутики. А щоб не бруднилися і не загиналися сторінки потрібно зробити закладки.

На кожній обгортці повинна бути написана назва книжки, вказаний автор, і якщо це підручник, то клас.

Якщо обгортка паперова, то бажано її обтягти поліетиленовою плівкою.

Виконуючи всі ці правила і вимоги ви матимете завжди чисті, охайні книги.

А зараз ми з вами подивимося як правильно виготовляти кутики, робити закладки і обгортати книги.

ІІІ. Підсумок уроку.

Практична робота. Виготовлення кутиків, обгорток, закладинок.

ІV.Домашнє завдання.

Виговити кутики і закладинки для своїх підучників.

4 клас

 

Тема: Які книги допомагають мені вчитись?

Мета: познайомити дітей з існуючою довідковою літературою, навчати дітей користуватись словниками, енциклопедіями, виховувати інтерес і потребу до роботи з довідковою літературою.

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу:

Бібліотекар. Сьогодні урок у нас незвичайний. Тему уроку ви зараз мені скажете. Прочитайте прислів’я: „Золото добувають із землі, а знання – з книжок”.

(учні вголос читають прислів’я).

Бібліотекар. З яких книжок добувають знання?

Відповідь учнів.

Бібліотекар. Сьогодні ми познайомимося з довідковою літературою. Як ви гадаєте, яка це – довідкова література?

(Відповіді учнів).

Бібліотекар. Ми сьогодні з нею познайомимося, будемо вчитися користуватися цією літературою.

Знайомство з довідковою літературою:

 

ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

 

СЛОВНИКИ ДОВІДНИКИ ЕНЦИКЛОПЕДІЇ

 

Бібліотекар. Чим ви вже користувались в своєму житті?

Учні. Ми вже користувались деякою літературою. Зокрема орфографічним словником, словником синонімів, тлумачним словником.

Бібліотекар. В якій послідовності записані слова у словниках?

Учні. За алфавітом.

Знайомство із значенням слів.

Бібліотекар. Візьміть тлумачні словники. Перший ряд визначатиме значення слова „словник”, другий – слова „енциклопедія” і третій ряд – значення слова „довідник”.

(Учні виконують завдання)

 

СЛОВНИК

ЕНЦИКЛОПЕДІЯ

ДОВІДНИК

Збірник слів в алфавітному порядку з поясненням, тлумаченням або перекладом на іншу мову

Наукові довідники у формі слова – систематизований огляд відомостей з будь-якої галузі виробництва або науки

Книжки, що містять короткі відомості з певних питань

 

Знайомство зі словниками, енциклопедіями, довідниками.

Словники – знайти щось про слово: наголос, будову слова, значення.

ІV. Закріплення нових знань

Практична робота з довідковою літературою.

Бібліотекар. В якій книжці ми шукатимемо, як правильно пишеться слово?

Учні. В орфографічному словнику.

Бібліотекар. Знайдіть, як пишуться слова „кропива”, „конденсатор”. Напишіть на дошці.

(Учні виконують завдання)

Бібліотекар. Де ми шукатимемо синоніми до слова ...............?

Учні. В словнику синонімів.

Бібліотекар. Знайдіть синоніми до слова „гарний”

Учні. Хороший, красивий, красний, вродливий, чепурний.

Бібліотекар. Синоніми до слова „пастух”.

Учні. Чередник, скотар, табунник, отарник, вівчар.

Бібліотекар. Знайдіть антонім до слова „святковий”

Учні. Буденний.

Бібліотекар. До слова „з’єднувати”.

Учні. Роз’єднувати.

Бібліотекар. Де ми шукатимемо переклад слів з російської мови на українську та навпаки?

Учні. В російсько-українському та українсько-російському словнику?

Бібліотекар. Перекладіть на українську мову слова „бесідка”, „ландыш”.

Учні. Альтанка, конвалія.

Бібліотекар. А тепер перекладіть з української на російську мову слова „багнет”, „електромережа” і „пліснява”.

Учні. Штык”, „електросеть”, „плесень”.

Бібліотекар. Де ми шукатимемо про історію предмета, його виникнення?

Учні. В енциклопедії.

Бібліотекар. Прочитайте, як називається енциклопедія, що лежить у вас на парті.

Бібліотекар. На картках є завдання. Знайдіть відповіді на запитання. Знайдіть відомості про марш, материк, картоплю, метро, кіностудію.

(Учні виконують завдання)

V. Підсумок уроку.

Бібліотекар. Для того, щоб правильно писати й говорити, щоб розширити свої знання, яка література має завжди бути у вас на столі?

Учні. Довідкова.

Бібліотекар. Що належить до довідкової літератури?

Учні. Словники, енциклопедії, довідники.

Бібліотекар. Що треба добре знати, аби швидко знайти потрібне слово в словнику чи енциклопедії?

Учні. Треба добре знати алфавіт.

Бібліотекар. Довідкова література дуже корисна й потрібна не тільки вам, учням, а й вчителям, батькам. І треба дружити зі словниками, енциклопедіями. І ніколи не соромитися заглянути в книгу. Не дарма в народі кажуть: „З книгою подружишся – розуму наберешся”.

VІ. Домашнє завдання.

Вивчити алфавіт.

 

5 клас

 

Тема: Історія створення книги.

Мета: Дати відомості про книгу – історичну пам’ятку людства, історію її виникнення та розвиток книгодрукування в Україні. Популяризувати книгу – носія інформації. Виховувати повагу до історії народу, його внеску в розвиток української культури.

Обладнання: виставка: «книга – наш друг на все життя», ілюстрації до книг.

Хід уроку

І. Організація класу.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Що ж таке книга? Книга – це велике диво, створене людиною. Ще не вміючи читати, ми розглядали малюнки до казок, слухали цікаві історії, які читали нам мами. Щодня ми маємо справу з книгою в школі та вдома. Про все ми дізнаємося з книг. За допомогою них ми можемо зазирнути у майбутнє, дізнатися, як жили у сиву давнину, якими були древні цивілізації.

Якою ж була перша книга? Чи було її надруковано, чи написано від руки, з чого її було зроблено? Ось про це і піде мова на сьогоднішньому уроці. На якому ми розглянемо такі питання:

1.      «книги – плитки»

2.      «книги – стрічки»

3.      «книга з воску»

4.      «книга зі шкіри»

5.      «берестяна книга»

6.      «книга з паперу»

7.      Першодрукар Іван Федоров

1.      Такі книги були знайдені в давньоассирійському місті Ніневії. Писець креслив свої знаки на м’якій глиняній плитці тригранною загостреною паличкою . після цього плитку обпалював гончар. Плитки нумерували, як сторінки, і на кожній проставляли назву.

2.Чому книга у Єгиптян мала вигляд стрічки? Тому, що папірус при згинанні ламався, а стрічку можна було скласти в трубку. Вони були у вигляді стрічки кроків зі сто довжиною. Рядки писалися не у довжину стрічки, а у багато стовпчиків. Таку книгу не можна було сховати в кишеню. Її носили в ящичках.

3.      Воскові книжечки були винайдені ще в часи древніх римлян. Вони мали такий вигляд: декілька табличок – довідок, охайно витесаних всередині, скріплялися шнурками через дірочки, які були пророблені у двох кутках дощечки. Квадратну виїмку кожної дощечки наповнювали воском. Писали на ній стальною паличкою – стилом. У кожного школяра того часу була підвішена до пояса така табличка.

4.      У книг із воску і папірусу з’явився суперник – пергамент. Його можна було різати , згинати, зшивати в книги. Окремі аркуші зшивалися і в такому вигляді вони уже виглядали книгою. Були дуже важкими. Їх приковували залізними ланцюгами до стовпів ,щоб ніхто не міг украсти.

5.      Берестяні книги виникли у нас на Русі в ХІ столітті. Для їх виготовлення брали берест, кип’ятили його, зшкрібали внутрішній шар кори, а потім обрізали по краях, надаючи правильної форми. Пройшовши таку обробку , берест ставав еластичним і м’яким.

6.      Паперові фабрики «паперові млини», виникли у Європі у ХІІІ столітті. Вони були не популярними, на них писали лише те, що мало зберігатися недовго. Продовжували писати на пергаменті. Але з розвитком шкіл, університетів, необхідні були книги , і в великій кількості. Тому папір починає витісняти пергамент.

7.      Датою народження друкарського верстату був 1440 рік. Особлива роль у становленні друкарської справи належить Івану Федорову. Він друкував книги у Московській державі, у власній типографії у Львові, в друкарні князя Костянтина Острозького в Острозі. Виданий ним у Львові «Буквар» - перший у Європі друкований підручник.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Чим відрізняються книги з воску та книги із стрічки?

2. Яка книга важча берестяна чи із шкіри?

3. Хто такий Іван Федоров?

Вікторина

1.      Хто першим винайшов матеріал, що нагадував сучасний папір?

2.      З чого виробляли пергамент.

3.      Звідки прийшов до нас папір?

4.      Хто започаткував книгодрукування?

V. Підсумок уроку.

Минуло багато часу, поки з’явилися друковані книжки.

Тепер книжка всюди поруч з нами. Вона – наш друг і порадник. Шануйте її, друзі, любіть і бережіть, бо в неї вкладено велику працю багатьох людей.

 

6 клас

 

Тема: Відгук про книгу.

Мета: допомогти учням виробити вміння висловлювати свою думку

про прочитану книгу.

Обладнання: плакат на тему : „Як писати відгук про книгу”, який включає в себе такі запитання :

1.      Про що йдеться в книзі?

2.      Хто головний герой твору?

3.      Чи сподобались вам персонажі твору? Які саме і чим?

4.      Чи вдалося, на вашу думку, авторові відкрити свій задум у творі?

5.      Що не сподобалось у книжці?

Хід уроку.

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Виклад нового матеріалу.

Любі діти, ще з 5-го класу ми привчалися до самостійної роботи з книжкою, до вдумливого читання, до аналізу прочитаного, а також виробляли вміння виступати перед своїми однокласниками з оцінкою твору.

Та зараз ви вже старші на рік і сьогодні ми з вами спробуємо виробити вміння висловлювати свою думку про прочитану книжку. На цю тему у нас сьогодні окреме заняття, на якому я розповім вам , як писати відгук про книгу, і дам домашнє завдання написати відгук про будь яку прочитану вами книгу задану на позакласне читання чи ту, що справила на вас найбільше враження.

Кожний твір, діти, містить у собі заряд ідейної енергії. Кожен твір існує для того, щоб впливати на читача, щоб виховувати його, формувати світогляд, світовідчуття, волю і художній смак.

Поки не прочитана остання сторінка , у вас не припиняється складна робота уяви, пам’яті, думки – і тільки завдяки цій роботі прочитане вами не розпорошується у свідомості окремими кадрами, які одразу забуваються. Лише завдяки цій роботі всі окремі враження, сцени, образи поєднуються в цілісну картину життя. І поки у вашій голові не відбудеться ця важлива робота свідомості, твір можна вважати не прочитаним.

ІІІ. Закріплення нового матеріалу.

(Бібліотекар зачитує зразок відгуку про книгу)

ІІІ. Домашнє завдання.

Отже ваше завдання : уважно прочитати й осмислити всі події, що відбуваються в творі і висловити свою думку про прочитане на папері.

Для того, щоб вам було легше написати цей відгук, перепишіть собі запитання, розміщені на плакаті.

На написання відгуку про книгу дається один тиждень.

 

7 клас

 

Тема: Виникнення книгодрукування в Україні

Мета: ознайомити учнів з історією виникнення книгодрукування в Україні, першодрукарями українських книжок – Швайпольтом Фіолем, Іваном Федоровим, першими друкарнями, першими друкованими книгами. Довести, що першими друкованими слов’янськими книгами були українські.

Обладнання: книжкові виставки, тематичні полиці.

Хід уроку

Вступне слово. Епіграфом сьогоднішнього уроку я взяла слова видатного українського вченого Івана Огієнко „Україна постійно кохалася в друкарстві, ніколи не лякалася книжки і боронила волю свого друку”. Урок наш пройде в формі засідання редакційної колегії шкільної газети „Погляд” , 3 число якої підготував ваш клас.

І. Оголошення теми і мети уроку.

Сьогоднішній урок ми присвятимо історії українського друкарства. „Це питання для нас українців має велике значення, бо воно підкреслює стан нашої давньої культури. Стан українського давнього друкарства дав тоді змогу не тільки займати почесне місце серед цілого слов’янського народу, але й дорівнюватись технікою своїх видань культурним народам Європи”, писав Іван Огієнко. (Повідомлення мети)

Отже, відкриваємо засідання редакційної колегії.

Редактор. Всім нам відомо ім’я першодрукаря Івана Федорова, але ще до нього були спроби друкування українською. Я хочу, щоб перші рубрики газети були присвячені саме цим історичним подіям. Повідомте, що ви відшукали.

Журналіст. Доля судила, щоб найперші книжки, надруковані кирилицею, серед цілого слов’янства були українські. Перший друкар українських книжок був німець – Швайпольт Фіоль, (ім’я Швайпольт – онімеччине слов’янське ім’я - Святополк), деякий час жив у Кракові, де в той час проживало багато українців, в них Фіоль навчився української мови. Головним ремеслом Фіоля було гафтярство – вишивання шовком або по шовку. Від природи Фіоль був людиною надзвичайно здібною, буваючи в Німеччині, приглядався різних технічних праць, певне там навчився нового тоді друкарського ремесла. Десь 1489 р. Фіоль почав друкувати перші українські книжки. Знайшов і майстра, що надзвичайно гарно виготовив потрібний шрифт.

Першими книжками, які видрукував Фіоль, були Октоїх та Часословець, обидві 1491 р. Крім цього надрукував ще дві книги – Тріодь пісну та Тріодь цвітну, але вже без зазначення місця та часу друку. Всі ці книги церковно-богослужбові, є звістка, що була і п’ята книга - Псалтир, але самої книги до нашого часу не дійшло. Мова цих видань має дуже багато відзнак живої української мови, в календарях багато імен святих – це, а також форма видань доказує, що книги друкувалися саме для українців. Цього ж 1491 р. краківська духовна інквізиція арештовує Філя, книжки спалюють, після визволення Фіоль покидає Краків, відновити друкарню в нього вже не має матеріальних засобів.

Редактор. На мою думку, стаття гідна, щоб її прочитали наші читачі. Які джерела ви використовували?

Журналіст. Книгу професора І.Огієнка „Історія українського друкарства”

Редактор. Ми не можемо обійти у нашій газеті і Франциску Скорину, першого „руського” друкаря. Історичний оглядач ознайомить нас зі своїм матеріалом про нього.

Історичний оглядач. Білорус „из славного града Полоцка”, Скорина народився десь коло 1490 р. в міщанській купецькій православній родині. В краківському і Падуанському (Італія) університетах вивчав медицину і філософію, отримав ступінь доктора медицини. В 1512 р. вертається додому і приступає до культурної праці.

В той час дуже відчувався брак біблійних книг. І от Скорина надумав перекласти цілу Біблію на тодішню літературну „руську мову”, спільну тоді для українців і для білорусів. І не тільки перекласти, але й видрукувати всі біблійні книжки. Добув Скорина потрібні рукописи і поїхав до Праги, де й заснував власну друкарню. За 1517 – 1519 рр. видруковує 23 бібліійні книжки. Додав усіх старань, щоб видання його були найкращими із зовнішнього боку. Книги Скорини друкарською технікою стояли дуже високо і його друк наслідували навіть в Германії. Слава про видання Скорини голосно пішла по всьому слов’янському світові, але за якихось причин Скорина змушений був переїхати до Вільни (Вільнюс), де засновує привезену з Праги друкарню. Та праця його обмежилась лише двома книгами: „Апостолом” та „Малою Подорожньою Книжецею”. Праці Скорини мали велике поширення і скрізь викликали наслідування. І коли після Скорини відновилося друкарство в інших містах, то скрізь на першодруках відчувався певний Скорини вплив.

Редактор. Вам вдалося стисло повідомити про життя і діяльність Скорини, наголосити на великому значенні його праці для всього українства. Ваша стаття баз змін увійде до числа. Отже, настала черга оповідання про Івана Федорова. До слова прошу завідуючого літературним відділом.

Завідуючий літературним відділом. У 1563 році цар Іван Грозний «повелів на кошти своєї царської казни улаштувати дім, де провадити друкарську справу». Тут 19 квітня 1563 року і розпочалося друкування «Апостола». Побачила світ ця книга наступного року, 1 березня. Крім неї, Іван Федоров разом з Петром Мстиславцем у Москві надрукували двома виданнями у 1565 році ще одну книгу — «Часовник». Цей малоформатний збірник молитов у свій час служив навчальним посібником. Близько 1567 року друкарі покидають Москву і направляються у Литовське велике князівство. У невеличкому містечку Заблудів у 1568 році московські друкарі під заступництвом гетьмана Г.А. Хоткевича створили друкарню. Тут вони 1569 року видрукували своє останнє спільне видання — «Євангеліє учительне». І тут же в 1570 році Іван Федоров уже сам (Петро Мстиславець переїхав у Вільно) видав «Псалтир з Часословцем». Ці книги відіграли величезну роль у культурному і політичному житті Білорусії XVI століття, вони стали надійною опорою у боротьбі за утвердження національної культури. Незабаром меценат Івана Федорова — гетьман Г. Хоткевич — захворів і відійшов від своїх починань. Давши друкареві наділ землі, він звелів йому зайнятися землеробством. Але не в цьому вбачав своє покликання великий просвітитель. Впевнений у значимості свого покликання і розпочатої справи, Іван Федоров мріє про створення власної друкарні, незалежної ні від магнатів, ні від меценатів. Із цією метою восени 1572 року він покидає Заблудів і направляється в Україну, у Львів.

Іван Федоров місцем організації своєї друкарні невипадково обрав Львів. У XV—XVI ст. він був великим торговельно-промисловим центром, важливим осередком культурного життя. На початку 1573 року друкарня була створена.

У лютому 1573 року Іван Федоров почав друкувати першу в Україні книгу — «Апостол». Побачила вона світ у лютому 1574 року. її поява і започаткувала українську друковану книгу. Із цього часу відраховується історія українського книгодрукування. Львівський «Апостол» був виданий за зразком московського. Відрізняється він тільки дещо більшим обсягом і багатшим художнім оформленням. Глибоко розуміючи значення освіти для народу, Іван Федоров того ж 1574 року видає у Львові «Буквар» — перший друкований підручник у східних слов'ян. Це федоровське видання стало зразком для численних пізніших російських, українських і білоруських навчальних посібників. Після абетки, складів і зразків відмінювання тут подавалися тексти для читання, серед яких, крім суто старослов'янських, були й українсько-білоруського походження. Вивчивши «Буквар», школярі могли читати не лише старослов'янською, але й російською, українською та білоруською мовами. Адже у всіх цих братніх мовах вживалася та сама кирилична абетка.

На початку 1575 року Іван Федоров, залишивши Львів, переїхав на Волинь, у місто Острог, де в той час склався своєрідний культурно-освітній осередок. Тут групувалися вчені і письменники-полемісти, виникла українська школа вищого рівня. Друкарня, яку очолив Іван Федоров, була тісно зв'язана з Острозькою колегією, діяльністю літературно-наукового гуртка. Тут першодрукар у співдружності з Острозькими філологами в 1578 році видав церковнослов'янською і грецькою мовами «Азбуку», а в 1580—1581 роках — призначену для домашнього читання «Книгу Нового завіту», первісток вітчизняної бібліографії — «Книжку» Тимофія Михайловича, у вигляді аркуша «Хронологія» — вірш Андрія Римші, написаний тогочасною українською літературною мовою. Таким чином, з друкарні Івана Федорова вийшло перше у нашій країні окреме видання поетичного твору. Найбільшою і головною працею Івана Федорова в Острозі було друкування Біблії.

Острозька Біблія — монументальне видання, видрукуване форматом фоліо на 628 аркушах. Біблія стала справжнім шедевром друкарського мистецтва. В орнаментальному оформленні останньої використано мотиви української рукописної книги, традиції художньої народної творчості. Не випадково Острозька Біблія послужила взірцем поліграфічної майстерності для наступних поколінь друкарів.

Незабаром після друку Біблії Іван Федоров повернувся до Львова. У цей час він займався винахідництвом у галузі військової техніки, зокрема, створив дослідний зразок розбірної багатоствольної гармати. Планував він і видання нових книжок. Але невблаганна смерть не дозволила здійснити ці задуми. 5 (15 за новим стилем) грудня 1583 року друкар помер.

На могилі першодрукаря (в Онуфріївському монастирі на Підзамчі) вірні друзі поклали надгробну плиту. Навколо першодрукаревого герба було викар-бувано в камені слова: «Іван Федорович — друкар москвитин, которий своїм тщанієм друкованіє занедбалоє обновил. Друкар книг, перед тим невиданих».

Але книгодрукування в Україні, засноване Іваном Федоровим, розповсюджувалось, міцніло, росло, служачи справі освіти і культури.

Редактор. Надзвичайно цікавий матеріал, але для друку в газеті його прийдеться дещо скоротити.

ІІ. Закріплення матеріалу. Підсумок уроку.

Запитання і завдання:

1.      Хто поклав початок українському книгодрукуванню?

2.      Як називається перша українська друкована книга?

3.      Коли побачив світ перший у східних слов'ян друкований підручник?

4.      Як книги видрукував Іван Федоров?

 

8 клас

 

Тема: Писемні пам'ятки України

Мета: розширити знання учнів про історію української писемності, прищепити любов і повагу до культури і науки.

Обладнання: книги: „Слово о полку Ігоревім”, „Повість временних літ” та „Енеїда”.

Хід уроку

І. Оголошення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Кожна освічена і культурна людина повинна знати свою історію, витоки писемності свого народу.

Писемність – сукупність графічних знаків і орфограм , які застосовуються в мові чи в ряді мов, що користується однією системою письма.

Перше слов’янське письмо з’явилось в ІХ столітті нашого літочислення. А перший слов’янський алфавіт створили брати Кирило і Мефодій у 862 році. Кирило був освіченою людиною , знав грецьку, латинську, слов’янську, арабську, єврейську та давньоруську мови. Він працював бібліотекарем і викладав філософію. Мефодій був таким же освіченим.

Нажаль оригіналів праць Кирила і Мефодія не знайдено та ми маємо численні копії-переклади богословських книг та переписи оригінальних творів. Це твір Кирила – „Слово про перенесення мощів преславного Климента” та книга Мефодія „Гімн на честь Дмитра Слунського” та інші, які є визначним внеском у загальнослов’янську культуру.

Та „Панонські легенди”, розповідаючи про життя і подорожі Кирила, повідомляють дуже цікавий факт. Кирило, що проживав у Херсонесі знайшов Євангеліє і Псалтир руською мовою і чоловіка, який говорив тією ж мовою. Кирило, спілкуючись з ним, почав говорити й писати тією мовою.

Це свідчить про те, що слов’янські племена в ІХ столітті мали своє письмо, а Кирило вдосконалив чи видозмінив деякі букви і їх графіку та все ж він мав взірець давньоруського походження для створення абетки. Кирило і Мефодій заклали основи слов’янської писемності та літератури і в цьому їхня заслуга.

Найвидатніша пам’ятка літератури Давньої Русі – „Слово о полку Ігоревім”. Нажаль автор геніальної повісті-поеми залишається невідомим. Та вчені приходять до висновку, що автор „Слова о полку Ігоревім” чудово знав історію, географію, природу, військову справу та мову сусідніх народів. Це могла бути досвідчена , літня людина.

Наслідком цієї праці стала книга „Пахощі Бонових слів”. Нам вже відомо хто такий Боян. Автор цієї книги прийшов до висновку, що „Слово о полку Ігоревім”, Остромирове Євангеліє та „Ізборник Святослава” були написані староукраїнською мовою.

Найдавніший літописний твір – „Повість временних літ” – це зведені в одне ціле і розміщені в певному порядку історичні розповіді, документи та закони. Повість була написана приблизно 1113 року, ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором. В ній розповідається про розселення слов’ян, про утворення в них держави та про перших руських князів. В „Повісті временних літ”, яку переписали пізніше, було розміщено твір під назвою „По учення дітям” Київського князя Володимира Мономаха.

Важливе місце серед літературних пам’яток часів Київської Русі належить житійним творам. Житіє - біографія сьогодні – це твір, в якому йдеться про життя, страждання чи подвиги людей визнаних церквою як святих.

Наприклад: „Житіє Володимира”, „Житіє Ольги”, „Про святого і блаженного Агапіта”. Літописання продовжувало розвиватися. Так звані „Козацькі літописи” розкривають нам епізоди боротьби українського народу за своє визволення: „Літопис Самовидця”, „Літопис Самійла Величка” та ін.

Опрацьовуючи історичні матеріали, автори „Козацьких літописів” виявляли свій літературний хист. Стиль написання то простий, то вишуканий, а сама побудова сюжету, використання прислів’їв та приказок і метафоричність літописів говорить про те, що це не лише історичні пам’ятки, а й твори художньої літератури.

Вважалось, що першодрукарем на Україні був Іван Федоров і першою друкованою книгою – його „Апостол”. Та виявися цікавий факт про те, що у Німеччині в бібліотеці Тюбінченського університету зберігається книга Юрія Дрогобича, надрукована українською мовою під назвою:

„Прогностична оцінка поточного 1483 року магістра Юрія Дрогобича з Русі, доктора філософії і медицини Болонського університету”. Вона була надрукована через 45 років після винайдення Йоганом Гутенбергом книгодрукування і задовго до появи Івана Федорова на Україні. Та все ж І.Федоров зробив свій внесок у розвиток української культури і літератури. Випустивши книгу „Апостол”, що була видана в Москві, слідом за нею було надруковано „Буквар”. Він складався з двох головних частин: „Абетки” і додаткових матеріалів читання і вивчення на пам’ять. Ця пам’ятка нашої літератури („Буквар”) досі зберігається в оригіналі в бібліотеці Гарвардського університету. А „Острозька біблія”, надрукована також Федоровим, знаходиться в Конгресовій бібліотеці США. І ще по одному оригіналу цих видань зберігається в Канаді в Єпархіальному музеї в місті Едмонті.

Ще хочеться сказати про видатних діячів української літератури таких як: Григорій Савич Сковорода, Іван Вишенський, Іван Петрович Котляревський, Іван Іванович Огієнко та ін.

Спадщина Г.Сковороди стала підсумком давньої української словесності і провіщення нової української літератури. В поетичній збірці „Сад Божественних пісень”, у прозовій збірці „Байки харківські”, у філософських трактатах та діалогах Сковорода постає перед нами носієм гуманістичного світогляду, творцем оригінальної філософії, людиною всебічно обдарованою, спраглою до знань та пізнання істини. Його називають українським Сократом, народним любомудром.

Іван Вишенський – гордість давнього слов’янського письменства на Україні. Він народився на Львівщині, був високоосвіченою людиною. Жив на Афоні, який на той час був центром православного Чернецтва на Сході. Прийняв чернецтво і поселився в печері, звідки посилав на Україну свої послання. Всього відомо їх 20. Найвидатніші : „Обличеніє диявола-миродержця”, „Послання к утекшим от православ’я єпископам”, „Порада о очищению церкви”. Іван Петрович Котляревський, більше як 200 років тому, явив Україні творіння своєї душі і серця – безсмертну „Енеїду”. Він не міг мовчати, коли українська душа стогнала , продана своїм же „благородним дворянством”.

Мав заговорити народ, своєю мовою, про своє підневільне життя, але говорити про це, сміючись, не втрачаючи своєї гідності. Поема „Енеїда” – безсмертна пам’ятка нашої літератури, вона живе і буде жити.

Огієнко Іван Іванович – видатний вчений, громадський діяч, поет, прозаїк, критик і мовознавець, публіцист і видавець, ректор Українського народного університету, православний митрополит Польщі, Канади – автор сотень книг, тисяч наукових праць. Все своє життя (прожив 90 років)

Іван Огієнко пише статті і окремі твори. До еміграції за кордон у Львові вийшли з друку його праці : „Чистота і правильність української мови”, „Український православний словник”, „Історія українського друкарства”.

Слід вдуматись в слова – одкровення Огієнка, в які впродовж поколінь вчитувались наші одноплеменці за кордоном : „Європо, вільний світе – чи українці не люди, що їхні святині оскверняють без перерви?”; „Гине мова – гине народ!”; „Народ, що легко скидає своє і пристає до чужого, ніколи сильним не буде!” та ін.

Ще хочеться згадати про дуже цікаву пам’ятку нашого народу – „Велесову книгу”. Це пронумеровані дощечки, на яких вирізано текст. Розповідають вони про життя правослов’янського народу у давні часи, коли ще на території України проживали кочові племена – скіфи, кіммерійці і сармати. Це були дуже давні язичеські часи.

Але про цю пам’ятку ми поговоримо іншим разом.

ІІІ. Підсумок уроку.

Запитання:

1.      Коли з’явилося перше слов’янське письмо?

2.      Які писемні пам’ятки нашої країни ви знаєте? Їхні автори.

3.      Назва та автор першої друкованої книги.

4.      Назвіть одних з перших українських письменників і мислителів.

 

9 клас

 

Тема: Необхідність та практичність картотек.

Мета: з’ясувати роль періодичних видань у суспільному житті; познайомити учнів з фондом періодики.

Розглянути картотеку газетно-журнальних статей.

Обладнання: систематичні картотеки газетно-журнальних статей.

Хід уроку

І.Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

Бібліотекар. Періодичні видання містять дуже багато корисної і цікавої інформації. Щоб можна було скористатися цією інформацією у будь який час для цього у бібліотеках створюється система картотек. Кількість їх залежить від кількісного складу, потреби, обсягу і змісту бібліотечних фондів, а також від складу читачів бібліотеки, їх запитів та рівня інформаційної роботи бібліотеки. Наша шкільна бібліотека веде кілька картотек.(Розглядається схема “Картотеки шкільної бібліотеки”)

Найбільш популярними серед читачів є тематичні картотеки на такі теми: “Картотека хрестоматійних творів зарубіжної літератури”, “Картотека хрестоматійних творів української літератури”, “На допомогу вчителям-предметникам” та багато інших.

Як створюється картотека і для чого вона потрібна? Картотеки вміщують бібліографічні описи статей із газет, журналів, книг на різні теми. Коли до бібліотеки надходять періодичні видання бібліотекар уважно перечитую кожну статтю, і якщо стаття несе в собі інформацію яка може бути використана у навчанні та для інших потреб на таку статтю заводиться каталожна картка. Запис картки каталогу відрізняється від запису картки картотеки:

Картка в каталозі:

·         автор

·         назва книги

·         вихідні дані

·         головні елементи

Картка в картотеці:

·         автор

·         назва статті

·         адреса статті (назва і дата виходу періодичного видання)

Наприклад:

Яворницький Д.І.

Із української старовини: Наук.-худож.кн..: Для серед. та ст. шк. віку / Пер. з рос. Ю.О.Іванченка; Мал. М.С.Самокиша та С.І.Васильківського. – К.: Веселка, 2001. – 176с.: іл.

Кульчицький С.

Голодомор-33: Чому і як? // Дзеркало тижня. – 2006. - №45 (624). – 25 листопада – 1 грудня

Після цього картки розміщуються в картотеках відповідно до тем і розділів картотек.

Отже, тепер ви зрозуміли, що при написані реферату чи доповіді на задану тему можна користуватися не тільки систематичним каталогом, а і картотеками що є у бібліотеці. Але, знайшовши потрібну статтю в картотеці, треба зорієнтуватися, де знаходиться фонд періодичних видань і за адресою статті знайти її в газеті чи журналі. Зазвичай у бібліотеках фонд періодичних видань відокремлюється чи виділяється. Газети в основному залі зберігаються 2 роки, журнали – 5. Якщо стаття виходить за ці рамки, то газети і журнали передаються до книгосховища. І щоб отримати потрібну статтю необхідно заповнити бланк-замовлення за яким бібліотекар відшукає її у книгосховищі. При заповненні потрібно буде згадати навички бібліографії.

ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.

А тепер, щоб засвоїти матеріал, ви користуючись системою картотек, повинні будете зробити бібліографічну підбірку (список) статей на теми за вибором :

“Місто в якому я живу”

“Давні промисли та ремесла нашого народу”

“Історія книгодрукування”

“Новорічні свята”

ІV. Домашнє завдання.

Зробити бібліографічну підбірку “Історія Шполянського краю”

 

10 клас

 

Тема: Комп’ютерна бібліотека (інтегрований урок – діалог)

Мета: допомогти зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь – якого видупізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві.

Обладнання: комп'ютер, довідникова література, дискети, диски.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

Бібліотекар. Початок ХХІ ic. ознаменувався прямуванням світового співтовариства до відкритого інформаційного простору, створення якого означає відсутність будь-яких перешкод в отриманні інформації, впевненість щодо її якості і достовірності. У цьому напрямі розвивається інформаційна політика й нашої держави, що передбачає закладення основ для вирішення таких значних завдань, як формування єдиного інформаційного простору України та її входження до інформаційного простору. Головними напрямами цієї політики є забезпечення доступу до інформації, створення національних систем і мереж інформації, забезпечення ефективності її використання.

На рівні держави розроблено відповідну правову базу, що регулює інформаційні відношення: це закони України «Про інформацію», «Про національну програму інформатизації», Указ Президента України «Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї мережі в Україні» та ic. На виконання доручення Кабінету Міністрів України до Закону України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» колегія Міністерства культури і мистецтв України прийняла постанову від 27 травня 2003 року «Про середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності в галузі культури і мистецтв на 2003-2007 роки». У ній визначаються такі основні напрямки розвитку інноваційної культури суспільства: впровадження інформаційних технологій у бібліотечну справу; створення інтегрованих електронних каталогів і баз даних для наукового обліку і широкої популяризації історико-культурного надбання України; використання інформаційних ресурсів бібліотечних фондів у навчально-виховному процесі і системах дистанційного навчання; створення доступних через мережу Інтернет електронних бібліотек.

Реалізуючи свою головну стратегічну мету, відповідно повинна розвиватись і діяльність бібліотек України для дітей, пріоритетами якої залишаються: розвиток особистості, здатної самостійно і вільно мислити й діяти в умовах інформаційного суспільства; формування у дітей сучасного світогляду; розвиток творчих здібностей і навичок самостійного пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості; виховання покоління, здатного ефективно працювати і навчатися протягом життя, тобто, розробка політики запровадження послуг для дітей відповідно до потреб суспільства, що базується на знаннях суспільства, що навчається. Отже, освіченість, інтелект, творчий потенціал особистості стануть провідною силою в інформаційному суспільстві, тому ми з вами всіма доступними формами бібліотечної роботи захищаємо і створюємо умови для реалізації права дитини на само висловлювання. Це передбачає свободу пошуку, отримування і передачу інформації та різних ідей.

Вчені прогнозують, що наступне століття стане епохою тріумфу індивіда, пріоритету особистості як основи життєдіяльності суспільства. Це буде людина з високою внутрішньою культурою, яка потребуватиме безперервного вдосконалення своїх творчих здібностей. Адже всі ми добре знаємо, що саме в дитинстві формується світогляд людини, закладаються основи її інтелекту і комунікабельності. Сучасні діти пізнають світ за книгами, і тому дитяче читання належить до загальнонаціональних проблем, від його стану залежить духовне здоров’я майбутньої нації. Тому і вирішальна роль у цій проблемі відводиться саме дитячій бібліотеці як унікальному інституту дитинства. А основна унікальність дитячої бібліотеки полягає: по-перше, у цінності дитини й підлітка, які читають; по-друге, у відповідному спеціальному зібранні дитячої літератури; по-третє, у створенні інформаційно-бібліотечного поля для дітей.

ІІ. Повідомлення теми уроку.

Бібліотекар. Друзі! Вам пощастило жити в час небувалого злету науково – технічного прогресу, жити у столітті інформації. Що ми розуміємо під словом „інформація”?

Учень. Ми оточені інформацією завжди: коли читаємо книжки, слухаємо радіо, дивимось телевізор, спілкуємось між собою. Запитання, відповіді, прохання, посмішки, рухи – все це є передавання інформації. Взагалі, необхідність висловлювати і передавати інформацію привела до появи мови, писемності, мистецтва; викликала до життя книгодрукування, телебачення, обчислювальну техніку.

Бібліотекар. Технічний прогрес приніс нові засоби комунікації, тобто засоби спілкування. А разом з ними – нові цінності. Першим проривом у цьому напрямку стала книга, пізніше – періодичні друковані видання, потім – телеграф, радіо, телебачення і, нарешті, Інтернет.

Соціально – економічний розвиток суспільства, його демократизація в звичайній мірі залежить від пізнання, аналізу світових суспільних процесів. Саме цьому сприяє всесвітня комп’ютерна мережа.

В індустрії інформаційних послуг підвищується роль бібліотеки, як найдоступнішої ланки суспільства. Інформаційно – просвітницька, культурно – творча, комунікативна, саморозвиток особистості – такі функції присутні у віртуальній реальності, і такі ж функції виконують бібліотеки.

Вчитель інформатики.

1. Що таке „Інтернет”?

2. Пошукові системи Інтернет? Методи пошуку інформації.

3. Як підключитися до мережі Інтернет?

4. Що таке електронна бібліотека?

5. Користування групою новин в Інтернет?

6. Користування оглядачами.

7. Орієнтація в пошукових серверах.

ІV. Підсумок уроку.

Тестові завдання.

І Прізвище, ім’я, по-батькові______________________________

1. Яка програма використовується для перегляду веб-сторінок в Інтернет?

a) Microsoft Word;

б) Far;

в) Excel;

г) Microsoft Internet Explorer;

д) Rambler.

2. Яка із наведених послідовностей дій є вірною і найбільш повною щоб відкрити веб – сайт за адресою:

а) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі ‘»Адрес», натиснути Enter;

б) запустити програму перегляду, вибрати пункт меню «Сохранить как…», ввести адресу сайту в полі «Имя», натиснути Enter;

в) запустити програму перегляду і ввести адресу в будь-якому вільному полі вікна;

г) запустити будь-яку програму, ввести в вільному полі потрібну адресу, натиснутиEnter;

д) запустити програму перегляду, ввести адресу сайту в полі ‘»Адрес».

3. Які із указаних адрес веб-сайтів в Інтернет є вірними:

a) http://www.google.com

б) http:/www. Google. Com

в) www.google.com.

г) http://com

д)

5. Які із вказаних адрес електронної пошти є не вірними?

А) about.microsoft.com

б) about.microsoft.com@

в) about@microsoft.com

г) @about

д) @misrosoft.com

V. Домашнє завдання

За даними однієї з пошукових систем в комп’ютерній бібліотеці Інтернет знайти інформацію про:

А) комп’ютерну мережу;

Б) книгу;

В) бібліотеку.

 

11 клас

 

Тема: Сучасне компютерне забезпечення в бібліотечній справі.

Мета: дати зрозуміти дітям, що оволодіння основами інформаційної культури підготує їх до будь – якого виду пізнавальної діяльності, забезпечить здатність жити в інформаційному суспільстві; формувати конкретні уміння й навички роботи з комп’ютерною технікою; ознайомлення учнів з системою автоматизації бібліотек – ІРБІС, пакетом програм «Бібліограф».

Обладнання:

1.      Виставка літератури «Комп’ютер у нашому житті»,

2.      Комп’ютер,

3.      Пакет програм «Бібліограф».

Хід уроку

І. Актуалізація знань.

Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Бібліотекар. Розвиток потенціалу людини, навичок і вмінь у столітті інформації, формування інформаційної культури особистості потрібно починати з дитинства. Головним джерелом інформації в ХХІ столітті є книга і комп’ютер. Традиційно бібліотеки формують основи бібліотечно-бібліографічних знань, працюючи з книгою, періодичними виданнями, довідковим апаратом бібліотеки. Але сьогодні – це лише одна із складових частин формування інформаційної культури школярів. Другою важливою складовою є основи комп’ютерної грамотності. Щоб бути освіченою, сучасною людиною, необхідно багато читати, вміти користуватися комп’ютером, знати Інтернет.

Тривалий час книга була єдиним і основним джерелом інформації. Сьогодні світ заполонили комп’ютери. Враховуючи те, що система освіти і виховання сьогодні зорієнтована на входження у світовий освітній, інформаційний та культурний простір, основними знаннями сучасного учня стає інформаційна грамотність, яка передбачає оволодіння комп’ютерною технікою. На даному етапі є підстави та можливості для переорієнтації шкільної бібліотеки в інформаційний цент із забезпечення навчально-виховного процесу.

Сьогодні ми з вами познайомимося з деякими програмним забезпеченням для шкільних бібліотек.

Впровадження в практику роботи бібліотечних програм передбачає декілька етапів.

1.      Створення електронного каталогу.

2.      Для ефективного функціонування інформаційних центрів, створених при шкільних бібліотеках, необхідне поетапне вивчення прикладного програмного забезпечення загального призначення, сучасних бібліотечних технологій.

Учень.

- У 1995 році Кіровоградське ОУНБ ім. Д.І.Чижевського стала першим дилером системи ІРБІС в Україні.

- З 1996 року, за домовленістю із ДПНТБ Росії, фахівці цієї бібліотеки виконують авторизований переклад системи ІРБІС українською мовою.

- У 1998 році українізовано першу Windows – версію ІРБІС.

- За останні 6 років ОУНБ ім. Чижевського запровадила систему ІРБІС у більш ніж 30 бібліотеках України.

Вчитель інформатики.

Призначення системи ІРБІС

Система призначена для автоматизації традиційних бібліотечно-інформаційних технологій у малих і середніх бібліотеках.

Використані платформи

Система може функціонував в локальній обчислювальній мережі і на автономних ПЕОМ типу ІВМ РС у середовищі MS DOS. Версія для MS DOS містить у собі 5 АРМів («Комплектування», «Каталогізатор», «Читач», «Книговидача», «Адміністратор»).

АРМ «Комплектування»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції з комплектування й обліку фондів бібліотеки на основі ведення спеціальної бази даних (БД).

АРМ «Каталогізатор»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує операції каталогізації і систематизації видань, тобто функції стосовно формування баз даних електронного каталогу. В умовах ЛОМ (локальна обчислювальна мережа) система забезпечує функціонування довільної кількості АРМів «Каталогізатор» з можливістю одночасного поновлення однієї бази даних.

АРМ «Книговидача»

Являє собою робоче місце бібліотечного працівника, що виконує функції стосовно видачі літератури відповідно до сформованих замовлень і її повернення. В умовах ЛОМ система забезпечує роботу із чергою сформованих замовлень на видачу в режимі реального часу, тобто замовлення, сформовані на АРМах «Читач», автоматично надходять на АРМ «Книговидача».

АРМ «Читач»

Являє собою робоче місце кінцевого користувача електронного каталогу і призначений для всеосяжного пошуку, перегляду/друку знайденої інформації і формування замовлення на видачу знайденої літератури. В умовах ЛОМ система забезпечує можливість одночасного пошуку в тих самих базах даних електронного каталогу довільної кількості користувачів.

АРМ «Адміністратор»

Являє собою робоче місце фахівця, що виконує системні операції над базами даних у цілому, спрямовані на підтримку їх в актуальному стані.

Бібліотекар. Також є пакет програм «Бібліограф», призначений для використання у бібліотеці навчального закладу. Головною його особливістю є простота у використанні та наявність усіх необхідних бібліотекарям та читачам функцій.

Програми пакету мають зручну та детальну довідкову систему, яка допоможе швидше навчитись ефективно їх використовувати.

Пакет працює в операційній системі Windows 95/ 98/ МЕ/ NT/2000/ XP та складається з таких програм:

·         «Бібліограф - каталог»

·         «Бібліограф - Читач»

·         «Бібліограф - Пошук»

·         «Бібліограф – WEB - Пошук»

·         «Бібліограф - Замовлення»

Вчитель інформатики. Робота з програмами пакета починається зі створення електронного каталогу за допомогою програми «Бібліограф – Каталог». Ця програма дозволяє реєструвати такі типи видань: книги, періодичні видання, а також газетні та журнальні статті.

Для пошуку видань у електронному каталозі призначена програма «Бібліограф - Пошук».

Реєстрація читачів, а також усіх фактів видачі – повернення літератури, здійснюється за допомогою програми «Бібліограф - Читач».

Web – орієнтована програма «Пошук» дозволяє формувати запит на пошук літератури в електронному каталозі через мережу Інтернет.

У бібліотеці замовлення обробляються за допомогою програми «Бібліограф - Замовлення».

Пакет «Бібліограф» - це інтегрована система, створена за технологією клієнт/сервіс. Мова пакету – українська.

ІІІ. Закріплення матеріалу.

Бібліотекар. Приступаючи до розробки бази даних, ми зробили аналіз усієї роботи шкільної бібліотеки. Результатом його стала схема необхідних елементів бази даних.

Комп’ютер має операційну систему Microsoft Windows XP, що дозволяє зробити окремий доступ як для читача, так і для бібліотекаря, який захищений паролем.

База даних (БД) розроблена на Microsoft Office 2003, що робить її дуже легкою у використанні.

Вчитель інформатики. Спочатку ознайомимося з тими функціями, які доступні користувачу. Увійшовши в БД через доступ до читача, він побачить перед собою титульний лист, натиснувши клавішу мишки на напис «Вхід», увійде до головного меню:

Головне меню:

1.      Презентація

2.      Історія бібліотеки

3.      Каталог

4.      Електронні довідники

5.      Електронна бібліотека

6.      Бібліотекар

Там є 6 віконець, 5 із яких доступні для читача, а шосте – тільки для бібліотекаря.

·         У І віконці – читачі мають змогу ознайомитися із можливостями шкільної бібліотеки, продивитись «презентацію бібліотеки».

·         У ІІ віконці – читач дізнається про історію бібліотеки.

·         ІІІ віконце дає доступ до книжкового фонду та фонду періодичних видань – це електронний каталог, який поєднує у собі алфавітний, систематичний каталог, каталог підручників, систематичну картотеку статей. У ньому розроблений детальний пошуковий апарат – за шифром, автором, назвою, ключовими словами. Пошук іде відразу по усьому фонду бібліотеки. Результатом є список, у якому спочатку йдуть книги, а потім періодичні видання. Є можливість перегляду їх окремо: «книги» та «статті».

·         Четверте – дає можливість попрацювати з електронними довідниками, енциклопедіями та різноманітними програмами за різними напрямами. Усі вони знаходяться на локальному диску, що полегшує доступ до них.

·         П’яте – дає можливість отримання повнотекстових творів та критику на них, біографію письменників. Це дає змогу охопити більше коло читачів матеріалом.

У жодному із п’яти віконець читач не може зробити правки, цього не дозволить зробити сама програма.

Головна кнопкова форма

- Введення / перегляд інших даних

- Перегляд звітів

- Вихід

Бібліотекар при включені комп’ютера входить до системи користування під своїм паролем, також пароль стоїть на шостому віконці – ця подвійна система дозволяє забезпечити безпеку ядра БД. Увійшовши сюди, бібліотекар побачить перед собою вікно, у якому – введення/перегляд інших даних, перегляд звітів, перехід. Якщо підвести курсор до «введення/ перегляд інших даних», з’явиться інше віконце, яке дає можливість працювати з БД.

Введення даних

·         Абонемент та відвідування

·         Інвентарна книга

·         Інвентарна книга підручників

·         Каталог

·         Періодичні видання

·         Систематична картотека статей

·         Читацький формуляр

·         Перехід

Абонемент

Дозволяє замінити формуляри та дає можливість наповнення інвентарної книги, а також різноманітних звітів.

Прізвище Ім’я По – батькові

Абонемент

Абонемент періодики Абонемент підручників

Абонемент цифрових носіїв

Транс бібліотечний абонемент Присутність

Інвентарна книга

Дає можливість не тільки реєстрації книг, але й надає можливості для створення електронного каталогу, створення актів, різноманітних звітів про книгозабезпеченість.

Пошук за інвентарним номером

Пошук за автором Пошук за навою

Номер Доповнюючи дані Шифр

Місце видання Авторський знак

Видавництво Анотація Автор

Колектив Рік Кількість сторінок

Назва Ціна Мова

Ключові слова Підназва

Номер частини Назва частини

Номер акта отримання

Номер акта передачі Номер акта списання

Дата отримання

Дата передачі Дата списання

Інвентарна книга підручників

Має всі ті ж функції, що й «Інвентарна книга»

Пошук за автором Пошук за назвою

Автор Доповнюючи дані

Назва Місце видання

Рік Видавництво

Шифр Авторський знак

Кількість сторінок Колектив

Ціна Підназва

Мова

Номер частини Назва частини

Номер акта отримання

Дата отримання Номер акта передачі

Дата передачі Номер акта списання

Дата списання Номер накладної

Каталог

Дає можливість пошуку по усьому фонду бібліотеки, а також є можливість виправлення помилок, що відбувалися при занесенні у інші форми.

Періодичні видання

Реєстрація надходження усіх періодичних видань

Систематична картотека статей

Є одним із елементів каталогу, надає можливість створення різноманітних бібліографічних покажчиків.

Тема Підтема Шифр

Автор Назва Підназва

Назва джерела Рік Номер

Сторінки Мова Ключові слова

Анотація

Читацький формуляр

Складається з двох форм: «формуляр учня» та «формуляр учителя», які мають незначні відмінності

·         Читацький формуляр учня

·         Читацький формуляр учителя

·         Перехід

Пошук за номером Пошук за прізвищем

Номер формуляру

Прізвище Ім’я По – батькові

Рік народження

Місце роботи Посада

Класний керівник Освіта

Домашня адреса Телефон

Дата запису до бібліотеки

Дата перереєстрації

Звіти

Тут зібрані програми, які дозволяють бібліотекарю зробити легко усі необхідні звіти

Статистика із запису і відвідування

·         Статистика із відвідування

·         Статистика з мови

·         Перехід

Бібліотекар. Дана розробка дозволяє полегшити роботу шкільного бібліотекаря, покращити інформаційне забезпечення користувачів, надає можливість переходу бібліотеки на електронну форму обслуговування.

IV. Домашнє завдання.

Закріпити вивчений матеріал. Викласти своє бачення автоматизації нашої шкільної бібліотеки і скласти алгоритм.


http://ua-referat.com

 

 

 

 

«Технологія підготовки та оформлення результатів самостійної та науково-дослідної роботи випускників загальноосвітніх закладів»

 

Бібліотечний урок в 11 класі

Цілі уроку:

      освітній аспект:  повторити види записів, якими володіє кваліфікований читач, внести конкретність та розширити ці знання.

      розвиваючий аспект: розвивати вміння визначати основну проблему тексту, формулювати авторську позицію; закріплювати вміння створювати систему аргументів, які підтверджують справедливість висновків; стимулювати розумову діяльність, творчі здібності учнів;

    виховний аспект: формувати громадянську позицію щодо суспільно важливих проблем сучасності.

Обладнання: мультимедійна установка: ноутбук, проектор, колонки, презентація, роздатковий матеріал

 

Хід уроку.

1.Оргмомент.

2.Вступне слово . Мотивація діятельності.

Сьогоднішній урок хочеться розпочати з однієї відомої притчі. 
Якось мандрівник зустрів трьох людей, що піднімали камені на гору.
- Що ви робите? — спитав він кожного. І почув різні відповіді.
- Піднімаю на гору каміння,— сказав перший.
- Заробляю собі на хліб,— відповів другий.
- Я будую храм,— сказав третій.
І мандрівник подумав: «Щаслива людина».

-    Як ви вважаєте, кого мандрівник назвав щасливим? Чому? 
Суть цієї притчі дуже підходить до співпраці й співтворчості кожної людини з книгою: деякі просто читають книги, інші не отримують ніякого задоволення від науки та книжок, а «щасливчики» — це ті, хто, беручи до рук книгу, розуміє, що вона скарбниця знань, накопичених людством, і, гортаючи її, відчуває причетність до великих людських відкриттів. Я бажаю вам стати одним із таких «щасливчиків».

Проблемне завдання.

Колективна робота

Прочитайте вираз, записаний на дошці, дайте відповіді на запитання

Поясніть висловлювання.

«Якщо уявити, що світ, який нас оточує,- це поле, а слова, які називають предмети оточуючого світу, - рослини на цьому полі, то у кожної людини таке поле покрите рослинністю далеко неоднаково» (А.Коваль)

 

  3.  Актуалізація опорних знань учнів.

        

        - Що потрібно для того, щоб бути грамотним, переконливим і цікавим?

        - Яка роль мови у формуванні й самовираженні випускника школи?

        - Чи зможете ви утриматися на плаву самостійного життя в час бурхливого потоку  інформації?  У цьому морі  можна дійсно «потонути». Ось чому вам потрібна надійна опора – пліт. Щоб розібратися в цьому, давайте згадаємо види самостійної навчальної діяльності учня та закріпимо уміння правильно аналізувати та «вичитувати» потрібну інформацію .

 

4. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

- Перед тим, як розбиратися , мені хотілося б  зауважити: одна з важливих ознак тексту - інформативність. Будь-який текст містить інформацію. Якщо ви зумієте навчиться «вичитувати» цю інформацію, то правильно зрозумієте текст. Кваліфікований читач володіє 5-ма видами записів: план, тези, конспект, реферат, лекція.

 Технологія написання планів

- Можна стверджувати, що читання нерідко супроводжується складанням плану . Це, мабуть, найбільш знайома всім форма роботи. Якщо задуматися, то прийдеш до висновку, що людина тільки тим і займається все життя, що складає плани. Так визначаються опорні пункти, що відображають зміст, логіку і послідовність викладу. Це сприяє більш поглиб-леному розумінню прочитаного, вибірці потрібного матеріалу, його запам'ятову-вання і засвоєння.

Слова К. Симонова "прожектор, по памяти шарящий" немов визначають суть плану, його промені вихоплюють найголовніше.

Бесіда.

-Як ви думаєте,що таке план і для чого потрібно вміти його складати ?

Приклади відповідей учнів:

Найбільш  короткий запис.

Відображає послідовність викладу і узагальнює.

Добре складений план розкриває зміст твору.

Відновлює в пам'яті зміст.

Замінює конспекти і тези.

Допомагає складанню записів.

Прискорює опрацювання книг.

Організовує самоконтроль.

Тренує і виробляє стислість.

- Таким чином, до цієї форми запису прочитаного ми вдаємося тоді, коли хочемо краще зрозуміти структуру та зафіксувати основні теми книги чи статті. Найскладніше в роботі над планом сформулювати заголовки. Приступаючи до формулювання, шукайте в тексті опорні словосполучення, вони допоможуть.

Робота з пам’ятками «Основні правила складання плану», «Основні вимоги до оформлення плану» (Додаток1)

 

Технологія написання творів

Бесіда.

-Чи часто вам доводиться розмірковувати над певною проблемою? Яким чином ви будуєте свої міркування? Що при цьому робите?

-Що необхідно знати, вміти та практично застосовувати під час написання письмової роботи? Який матеріал при цьому необхідно використовувати? Яких помилок слід уникати, виконуючи роботу?   

Писати треба:

-          На задану тему;

-          За планом;

-          Послідовно;

-          Недовгими, правильно побудованими реченнями;

-          Образно, точно;

-          Грамотно, акуратно.

- Пропоную звернути увагу на алгоритм написання творів. (Додаток 2)

 

Технологія написання конспектів

-  Чи помічали ви, що прочитане суттєво краще засвоюється та запам'ятовується, якщо читання супроводжується конспектуванням?                                                 

-  Поясніть слова філософа Сенеки: «Читання за допомогою пера стає кров'ю та плоттю».
-  Навіщо нам взагалі потрібен конспект?
-  Які труднощі виникають у вас під час конспектування?
-  Як ви намагаєтеся подолати ці труднощі?

      -Як не дивно, але далеко не кожен знає, що таке конспект. Зазвичай так називають будь-який короткий запис. Але поняття конспект поєднує написання плану, виписок, тез. У такому записі важливо відобразити те, про що йдеться в тексті, що затверджується, які докази наводяться на користь висловленої автором думки. Перш ніж приступити до конспектування, потрібно навчитися складати розгорнутий докладний план.

Головна вимога до конспекту: запис повинен мати певну систему, бути логічним , щоб ним  міг користуватися не тільки укладач, але й інші. Одним словом, конспект найбільш універсальний вид записів в порівнянні з іншими формами.

І ще: при конспектуванні викладайте думки і аргументацію автора переважно своїми словами: переробляючи таким чином інформацію, ви усвідомите саму суть.

Що в конспекті є такого, чого нема в інших формах запису? Якщо обмежитись однією фразою, то відповідь буде така: у конспекті ми маємо можливість не тільки занотовувати прочитане й почуте, а виражати наше ставлення до нього, записувати власні думки. Результатом конспектування є вторинний текст.

Конспекти можна умовно розділити на чотири типи: планові, текстуальні (з цитат), вільні, тематичні.

Зверніть увагу на плакат.

Завдання.

Порівняйте різні визначення конспекту як лінгвістичного терміна. Складіть своє визначення.
Конспект — послідовне викладення змісту тексту. 
Конспект — найбільш розгорнута форма запису в процесі самостійної роботи над книгою.
Конспект — стислий переказ головних думок автора. 

 

Технологія підготовки тезів

-Ви добре знаєте,що тези — це стисло сформульовані основні положення тексту. Записати прочитане у вигляді тез значить записати опорні думки тексту. Приступаючи до освоєння запису у вигляді тез, корисно в самому тексті відзначити місця, що найбільш чітко формулюють думку, яку автор доводить. Формулюючи тези, немає необхідності  вдаватися до цитування.

Тези неодмінно слід нумерувати: так зберігається, фіксується логіка авторських суджень. При записі їх у зошит слід пропускати рядок, відокремлюючи одну тезу від іншої, так полегшується користування ними.

Колективна робота

- Розглянемо таблицю. Проаналізуйте її зміст. (Додаток3)

Завдання.

Прочитайте текст.  Усно виділіть авторські думки  у вигляді тез. (Додаток 4)

 

 Технологія підготовки виступу, доповіді

-Багато тисячоліть тому знаменитий оратор Стародавнього Риму, видатний теоретик ораторського мистецтва Марк Туллій Цицерон виголосив фразу, яка стала крилатою і дійшла до наших часів: «Поетами народжуються, ораторами стають». Великий римлянин був впевне­ний, що з поетичним талантом людина народжується, а оратором можна стати, якщо прикласти для цього певних зусиль.
- Чи часто вам доводилося виступати на зборах? Чи вдалими були ваші виступи?Що здалося вам найважчим?

 Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Складіть схему-«ланцюжок» етапів підготовки до виступу

Наприклад: Вибір теми-формування мети-збирання матеріалу-складання плану-робота над конспектом-репетиція.

Самостійна робота.

Проаналізуйте висловлювання . Відредагуйте невдалі вислови.

          Оратор вжив образний вислів: «Двом пернатим в одному барлозі не жити».

          Охорона природи – обов’язок кожної людини, яка хоче вести гідне життя, обов’язок кожної держави, яка хоче дати гідне життя своєму народові.

          Був такий вчений, Чарльз Дарвін. Він багато створив нового про те, як людина походить від мавпи.

Бесіда.

- Чи будь-який виступ можна вважати доповіддю.

- Чим доповідь відрізняється від інших видів публічного виступу?

Завдання.

-Уявіть ситуацію: ваш однокласник став учасником міжшкільної конференції. Дотримуючись поданих у пам’ятці вимог , алгоритму підготовки доповіді, дайте загальні рекомендації своєму товаришу. (Додаток 5)

Приклад.

Загальні рекомендації
- доповідь повинна бути попе­редньо написаною;
- добре сприймається емоційний та короткий за тривалістю (не більше 10 хв.) виступ;
- виступаючи перед аудиторією, доповідь не слід читати  потрібно розповідати; можна прочитати мету і завдання, а також висновки. Ко­рисно також виписати на картку початки фраз ключових блоків, підглядаючи в них під час доповіді, використовуй тільки зрозумілі для аудиторії терміни, намагайся передбачити можливі запитання;
- максимально використовуй наочність;
- важливо робити паузи перед кожним новим етапом доповіді;
- не повертайся до упущеної думки словами: «Я забув сказати, що...», руйнуючи створений перед цим контекст; необхідно «повер­нути» забуте в іншому місці.
 

 Технологія підготовки відгуків, реценій

-Людині властиво ділитися своїми враженнями і думками.

- Чи доводилося вам складати відгуки чи писати рецензії  на літературні твори, творчі роботи товаришів, кінофільми, картини? Які труднощі у вас виникали при цьому?

Згадайте, що таке відгук? Відгук — це текст, в якому дається оцінка прочитаного, почутого, побаченого, висловлюється ставлення до нього.

Завдання

Визначте форму відгуку (лист, стаття в періодику, запис вражень у щоденник, розповідь та ін.), якщо:

1) адресат мовлення — ваш ровесник; мета спілкування — привернути увагу до твору, посперечатися з приводу оцінки його героїв;

2) адресат мовлення — ваші друзі, батьки; мета спілкування — бажання поділитися враженням від прочитаного, побаченого або почутого;

3) адресат мовлення — автор твору, на який складається відгук; мета відгуку — висловити свою думку про твір мистецтва.

- Часто терміни «відгук» і «рецензія» використовують як синоніми. Але якщо за своїм лексичним значенням ці слова дійсно близькі, то в термінологічному плані (стосовно до розвитку мовлення) вони вимагають диференціації.

- Які відмінності між цими поняттями ви можете назвати?

Нагадаю, що в основі учнівської рецензії лежить аналіз літературного твору, що передбачає оцінку не тільки змісту, але й художньої майстерності письменника.

Це вимагає від рецензента відомої начитаності, літературного та мовного розвитку, літературознавчих знань, уміння шукати і знаходити ті художні засоби, за допомогою яких автор реалізує основну ідею твору.  Рецензія вимагає від автора знань законів побудови літературного твору, якщо мова йде про художній твір, особливостей сценічних постановок, якщо це рецензія на спектакль, знань специфіки телебачення, якщо мова йде про рецензії на телепередачу. (Додаток 6)

 

 Технологія підготовки ділових документів

Бесіда.

-          Що таке документ?

-          Назвіть вимоги до документів.

-          На які види документи поділяються за змістом? (Організаційні, розпорядчі, довідково –інформаційні, особливого складу тощо)

-          Які ви знаєте документи особового складу?(Автобіографія, ідентифікаційний код, характеристика, резюме)
 

ДОКУМЕНТ - основний вид ділової мови;засіб фіксації певним чином на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища об’єктивної дійсності та розумової діяльності людини.

Завдання.

Робота у групах. На столах у паперовому вигляді знаходяться різні види документів (заява, автобіографія, резюме) (Додаток 7). Прочитати зразок. Визначити, чи відповідає він вимогам, поданим у пам’ятках. (Додаток 8)

 

5.Підбиття підсумків уроку.

 

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

-Найскладнішим для мене сьогодні було…

Заключне слово.

- Порівнюючи ваші сьогоднішні відповіді із тими, які звучали раніше, у попередніх класах, легко побачити, що ваш світогляд інший, ви майже зовсім інші учні – розумніші, зі сформованою особистісною позицією. І запам’ятайте


  „ Люди  перестають  мислити,  коли перестають читати ”

                                                                                                         Дені Дідро

 

 

Література

 


1. Гендина, Н. И. Школьная библиотека как центр формирования информационной культуры личности [Текст] / Н. И. Гендина, Н. И. Колкова, Г. А. Стародубова, Ю. В. Уленко. – М. : РШБА, 2008. – 352 с.


2. Требования к составу знаний и умений по курсу «Основы информационной культуры» для учителей общеобразовательных школ, гимназий, лицеев [Электронный ресурс]. – http://www.nii.kemguki.ru.

 

3. Бухлова, Наталія  Як навчити учня вчитися: поради та рекомендації / Н.Бухлова. - К.: Шк.світ, 2007. -128 с - (Б-ка «Шк.світу).

 

4. Бутенко,Л.В. Мовлення ділових людей на нарадах, засіданнях, зборах: навч. посібник для студ.нефілол.спеціальностей / Л.В.Бутенко.- Алчевськ: ДГМІ, 2002.- 256 с

 

ДОДАТОК 1

 

План – найкоротший запис логічної структури тексту із зазначенням опорних пунктів у розгортанні теми, переліком питань, на які в тексті дають відповідь. Це своєрідний шлях через текст від факту до факту, від думки до думки. У ньому
обов’язково фіксуються усі структурні частини джерела: вступ, основна частина, висновок.


Основні правила складання плану
1. План складається в довільній формі питальними чи розповідними реченнями або у змішаному вигляді.
2. Уважно прочитайте текст, визначте головну думку.
3. Поділіть текст на смислові частини, визначте мікротеми.
4. Сформулюйте пункти плану, логічно пов’язавши їх між собою.
5. Спробуйте переказати текст, керуючись складеним планом.

 

ДОДАТОК 2

 

  Як писати твір

 

1.      З кількох запропонованих тем обрати не найлегшу, а ту, яка вас цікавить і хвилює.

2.      Добре обдумати тему, визначити, який обсяг матеріалу вона охоплює.

3.      Визначити основну думку майбутнього твору, намагатися зберегти її під час роботи над твором.

4.      Скласти план, чітко та стисло сформулювати думку кожного пункту. Пам’ятайте, що назва основної частини в складному плані – це теза, яку треба довести.

5.      Підберіть епіграф, який висловлює основну думку твору.

6.      Напишіть вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору висловіть головну думку, потім обґрунтуйте її, доповніть фактами із твору, у разі потреби наведіть цитати.

7.      Стежте за послідовністю викладу думок.

8.      Дотримуйтеся пропорційності частин твору і стежте за зв’язком між ними.

9.      Висловлюйте власне ставлення до всього, про що пишите, робіть власні висновки, узагальнення.

10.  Наприкінці твору зробіть загальний висновок, зумовлений змістом роботи.

11.   Правильно і грамотно висловлюйте свою думку.

12.  Дотримуйтеся вимог до зовнішнього оформлення (план пишіть перед текстом твору, залишайте поля, дотримуйтеся абзаців).

 

ДОДАТОК 3

 

Розгляньте таблицю. Проаналізуйте її зміст.

 

Види тез

Складання тез

цитатні

Відбір авторських тез із тексту

вільні

Основні положення тексту формулюють своїми словами

змішані

Цитати й вільний виклад авторської думки чергуються

прості

Теза подає основну думку частини у вигляді ствердження чи заперечення будь-чого

складні

Окрім ствердження якоїсь думки, містить ще й доведення її ;

 

ДОДАТОК 4

 

Прочитайте текст.  Усно виділіть авторські думки  у вигляді тез.

«Ой у лузі червона калина похилилася». Скільки щирих, зворушливих патріотичних почуттів викликає ця пісня в кожного, хто сприймає її небайдужим серцем. Пісня, власне її перша строфа, бере свій початок із старовинних козацьких пісень, що відображали героїчну боротьбу лицарів Запорозької Січі з польсько-шляхетською неволею. Серед пісень цього циклу знаходимо і пісню «Розлилися круті бережечки». Заключна строфа цієї пісні дала початок досліджуваному народнопоетичному тексту, що стосується іншого періоду визвольних рухів в Україні — боротьби народу за національну незалежність. Гей, у лузі червона калина похилилася, Чогось наша славна Україна зажурилася... Червона калина! Скільки прекрасних поетичних образів червоної калини зустрічаємо в народних піснях, скільки визначних українських поетів оспівали її в творах. Пісня «Гей, у лузі червона калина» виникла в період зародження січового стрілецького руху, зразу набула широкого розголосу, увійшла в численні співанки, стала народною...

 (За Ф. Погребенником).

 

ДОДАТОК 5

 

Пам’ятка
«Як підготувати доповідь»

 


- підберіть літературу за темою;
- опрацюйте матеріал(довідковий, критичний);
- розробіть і складіть змістовний план. Для цього тему необхідно розділити на мікротеми, підпорядковані головній ідеї доповіді;
- починати слід із загальних положень, а закінчувати – подробицями; 
- викладіть текст доповіді у вигляді тез;
- підведіть підсумки, зробіть висновки;
- складіть список використаної літератури.

 

ДОДАТОК 6

 

ОРІЄНТОВНА СХЕМА РЕЦЕНЗІЇ

НА НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКУ РОБОТУ УЧНЯ

 

1. Інформація про автора та тему роботи.     

2. Характеристика актуальності та новизни роботи.

3. Умотивованість вибору та формулювання теми.

4. Визначення відповідності роботи обраній темі.

5. Характеристика глибини розкриття теми.

6. Характеристика структури роботи, її доцільності, співвідношення частин, послідовності у висвітленні теми.

7. Характеристика аргументованості висловлених тверджень та використаних фактів.

8. Характеристика супровідних документів (ілюстрацій, схем, таблиць тощо).

9. Характеристика мови й стилю роботи.

10. Характеристика оформлення роботи.

11. Характеристика науково-дослідницьких здібностей автора, його особистісних якостей.

12. Помилки, невідповідності, хиби в змісті та формі роботи, рекомендації щодо їх усунення.

13. Загальний висновок про якість роботи та визначення перспектив дослідника.

14.Підписи наукового та педагогічного керівників, керівника секції.

 

Додаток 7

Зразок автобіографії:

 

Автобіографія

Я, Максименко Тарас В'ячеславович, народився 13 грудня 1971 року в м. Києві.

У 1978 році пішов до першого класу середньої школи № 185 м. Києва. Після закінчення 9 класів у 1985 році вступив до Юридичного ліцею м. Києва, який закінчив у 1987 році із золотою медаллю.

У 1988 році вступив на юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Під час навчання в університеті був старостою групи.

У 1993 році закінчив повний курс згаданого університету за спеціальністю «Правознавство». Після закінчення університету присвоєно кваліфікацію юриста. З вересня 1993 року працюю юристом у Міжнародному фонді «Відродження» м. Києва.

Склад сім'ї:

дружина — Максименко Надія Іванівна, 1973 року народження, учителька української мови та літератури середньої школи № 38 м. Києва;

дочка — Максименко Олеся Тарасівна, 1992 року народження.

18 листопада 2009 р.                                                                                                                                                                               Підпис

 

Зразок заяви

 

Директорові      

видвництва «Людина І Всесвіт»

ПроцьТ.К.                                                                                                                                   Конопенко Галини Іванівни,

 що проживає за адресою:
 вул. Вишнева, 8, кв. 14
 м.Київ, 01118


                                                                  Заява

Прошу призначити мене на посаду редактора у відділ навчальної літератури з 04 січня 2010 року.

До заяви додаю:

1) трудову книжку;
2) копію диплома;
3) автобіографію.

02.01.2010                                                                                                                                                                               Підпис

 

Зразок резюме

 

РЕЗЮМЕ

Іванова Іванна Іванівна

Домашня адреса: 00000, м. Київ, вул. Луначарова, 259, кв. 3

Телефон: 1516-00-66

Електронна пошта (e-mail) o8oku10lyk@ukr.rambler.net

Дата і місце народження: 27.05.1950 р., Дніпропетровcьк

Сімейний стан: заміжня, маю двох дітей-студентів

Освіта:

- У 1976 р. закінчила Криничанську середню загальноосвітню школу Великомихайлівського району Дніпропетровської обл.

- У 1980 р. завершила навчання в Дніпропетровському технікумі автоматики і телемеханіки за спеціаль-

ністю «автоматичний електрозв’язок».

- У 1991 р. успішно закінчила навчання в Одеському інституті зв’язку імені Попова за фахом «автоматичний електрозв’язок».

- У 1994 р. закінчила курси за спеціальністю «бухгалтерський облік і аудит».

- З 2000 р. навчаюся в Національному педагогічному університеті ім. М.П. Драгоманова на юридичному факультеті (здобуваю другу вищу освіту).

Трудова діяльність:

- У 1980—1994 рр. працювала в Київському науково-дослідному інституті периферійного обладнання техніком, старшим техніком, інженером.

- У 1994—1996 рр. працювала бухгалтером відділу освіти Жовтневої районної (у м. Києві) державної адміістрації.

- У 1996—2001 рр. працювала провідним спеціалістом Фонду комунального майна м. Києва.

3 жовтня 2001 р. працюю на посаді головного інспектора відділу благоустрою Шевченківської районної (у

м. Києві) державної адміністрації.

Громадська діяльність:

Беру активну участь у громадсько-політичному житті міста і держави. Член Всеукраїнського товари-

ства «Просвіта» імені Тараса Шевченка та Молодіжної громадської організації «Центр підтримки творчої молоді».

Особисті якості:

Характер спокійний, урівноважений, але свої погляди відстоюю активно та аргументовано, доброзичлива, комунікабельна, вмію аналізувати та логічно мислити, дисциплінована. Шкідливих звичок не маю.

Додаткові відомості:

- Володію двома іноземними мовами (німецькою та російською), вивчаю англійську мову. Рідна мова —українська.

- маю практичний досвід роботи за комп’ютером.

- є автором 2-х друкованих робіт у фахових виданнях України.

- маю права водія і досвід керування автомобілем.

ДОДАТОК 8

Стандарт передбачає для заяви такі реквізити:

 

1)   повна назва організації, установи, а також  посади особи, якій адресовано заяву

2)   відомості про того, хто подає заяву;

3)   назва ділового папера – "заява”;

4)   текст заяви;

5)   дата (ліворуч під текстом)  і підпис (праворуч).

 

Автобіографія - це особиста письмовий виклад основних етапів життя, написане в певній послідовності.

 Послідовність написання

Прізвище, ім'я , по батькові.

Національність (при бажанні). Буває корисно вказати, якщо є бажання усиновити дитину своєї національності, і отримати за цією ознакою пріоритет (згідно п.1, ст. 123 СК).

Дата і місце народження.

Місце проживання в даний час. Можна вказати і попередні місця проживання.

Освіта: які навчальні заклади , де і коли закінчені.

Місце роботи в даний час, займана посада. Якщо будь-яке попереднє місце роботи було пов'язано з діяльністю характеризує вас позитивно, іноді має сенс це вказати.

Сімейний стан. Необхідно вказати відомості про дружину (чоловіка), дітей та інших найближчих родичів (батьків, братів і сестер), їх прізвище, ім'я, по батькові, рік народження.

Додаткові відомості. Додаткова освіта, досвід спілкування з дітьми, особливі інтереси.

Підпис і дата написання. Дата ставиться зліва, підпис праворуч під текстом автобіографії.

 

Основні складові резюме

 

-        Назва виду документа (Резюме)

-        Прізвище, ім’я, по батькові;

-        Адреса;

-        Телефон;

-        Дата і місце проживання;

-        Мета;

-        Професійний досвід;

-        Освіта;

-        Сімейний стан;

-        Додаткові відомості;

-        Підпис.